позивати

позивати
-а́ю, -а́єш, недок., перех. і без додатка.
1) Притягати когось до судової відповідальності, подавати позов на когось, судитися з ким-небудь.
••

Позива́ти в суд (до су́ду) — подавати до суду позов на кого-небудь.

Позива́ти на суд — викликати до суду, подаючи позов на кого-небудь.

2) рідко. Спонукати до задоволення якої-небудь фізіологічної потреби.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "позивати" в других словарях:

  • позивати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • позивання — я, с. Дія за знач. позивати і позиватися …   Український тлумачний словник

  • суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… …   Український тлумачний словник

  • судитися — 1) (вести судову справу з кимсь), тягатися, позивати(ся), правуватися 2) (кому чому й з інфін. унаслідок обставин якихось дій, подій тощо ставати неминучим у чиємусь житті), випадати на долю …   Словник синонімів української мови

  • випозивати — дієслово доконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

  • кликати — кличу, кличеш, Пр. Кликати, позивати когось. Кличкы коня были такы: 1. білий, лого, 2. гнядий, дого, 3. карий, рого, 4. каштан, тана, 5. куций, цого, 6. сивий, вого, 7. чорний, ного, 8. мерин, рина …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»