Позива́ти в суд (до су́ду) — подавати до суду позов на кого-небудь.
Позива́ти на суд — викликати до суду, подаючи позов на кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
позивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
позивання — я, с. Дія за знач. позивати і позиватися … Український тлумачний словник
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
судитися — 1) (вести судову справу з кимсь), тягатися, позивати(ся), правуватися 2) (кому чому й з інфін. унаслідок обставин якихось дій, подій тощо ставати неминучим у чиємусь житті), випадати на долю … Словник синонімів української мови
випозивати — дієслово доконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
кликати — кличу, кличеш, Пр. Кликати, позивати когось. Кличкы коня были такы: 1. білий, лого, 2. гнядий, дого, 3. карий, рого, 4. каштан, тана, 5. куций, цого, 6. сивий, вого, 7. чорний, ного, 8. мерин, рина … Словник лемківскої говірки
